Пошук
  • Михайло Чорний

Чи допомагає держава малому бізнесу подолати кризу? Так(насправді, ні)


Повернемось на кілька місяців назад та згадаємо, яку політику у підтримані малого бізнесу вела держава.


Малий бізнес – це невеликі підприємства, які не мають достатньо великої подушки безпеки. Але це не єдина проблема. Бізнес стикнувся із зривом поставок, нестачею грошей для сплати зарплати працівникам та оренди, а також таким фактом, як нерівність із великими підприємствами, які, попри заборони, продовжували працювати.


Згідно із інформацією Європейської бізнес асоціації, кожному п’ятому малому бізнесу довелось закритися, що призвело до скорочення надходжень в місцеві бюджети та зростання безробіття, зокрема серед вразливих верств населення.


Через пандемію Covid-19, із 17 березня влада зупинила роботу закладів громадського харчування, побутового обслуговування, торгових центрів, більшості магазинів, спортивних клубів, театрів, кіно. Ринки також потрапили під заборону. Послуги туристичних та івент – агенцій, хостелів, готелів стали непотрібні.


Підприємства почали масово скорочувати персонал та зменшувати зарплату. Карантинні наслідки вплинули на життя більшості громадян. Безробітними лишились близько 1,3 мільйонів людей, серед них 277 тисяч – ФОПи.


У сфері малого бізнесу працюють 4 мільйони людей. Тобто кожен 10 громадянин. Нерідко, малий бізнес дає роботу пенсіонерам, людям з інвалідністю та малозабезпеченим. Отже, логічно, що саме малий бізнес має отримувати максимум підтримки від держави.


Але, фактично, влада надає перевагу великими підприємствам перед малими. До прикладу, «Епіцентр» у час карантину працював, пояснюючи це тим, що продає засоби захисту. Так, а ще товари для ремонту та побутову техніку. Певно, більшість із нас бачили великі черги на касах гіпермаркету, у яких про дистанцію і мови не було.


Або МакДональдс, який продовжив працювати «через віконечко». Чим кіоски із продажу їжі гірші за МакДональдс? Але, вони були закриті.


Ринки відкрили лише через масові протести, і вимоги до санітарних норм там були значно жорсткіші, ніж у супермаркетах. На ринках скупченість людей має бути у межах — не більше одного покупця на 10 квадратних метрів торгової площі. Для супермаркетів введення таких вимог можливо за розпорядженням місцевої влади, яка, як правило, йде назустріч супермаркетам. Крім того, обов‘язковою умовою роботи ринків стало отримання щоденного дозволу контролюючих органів, а у випадку виявлення порушення ринки змушені були простоювати не менше тижня після усунення цього порушення.


Влада прийняла програму підтримки підприємців в час карантину, у якій передбачена низка тимчасових заходів щодо податкових послаблень, звітності бізнесу, скасування деяких платежів та кредитування.


Та, як показує практика, не все так просто. Підприємці, яким потрібно було взяти кредит, не зверталися по нього через жорсткі обмеження, а більшість тих, хто звернувся – пішли ні з чим. Механізм кредитування недостатньо опрацьований, адже однією із вимог була наявність «операційного доходу». Більшість представників малого бізнесу цьому критерію не відповідали. В загальному, на антикризову програму у влади пішло близько 9,3 мільярдів гривень. Ці витрати відчули на собі місцеві бюджети. І не в позитивному плані.


Рівновагу між дотриманням карантинних вимог та економічною стабільністю можливо знайти, і підприємці пропонували владі конкретні рішення. Та, щоб їх ухвалити, необхідне бажання та політична воля, які влада проявляла лише у вибірковому напрямку.


Автор: Марія Ціхоцька


3 перегляд
ПРО НАС

Українська школа бізнесу заснована з метою поширення ідеї здорового суспільства, у якому основою економіки є цінності. Поведінка людей завжди є наслідком їх життєвих цінностей.
 

АДРЕСА

м. Львів, вул. Зелена, 109,

оф. 427

+380960671212

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ

© Українська школа бізнесу, 2020. Усі права захищено.