Проектний менеджмент або система управління проєктами – це засіб управління проєктом шляхом планування, організації та управління його необхідними аспектами. Якщо взяти поняття “система” за основу для опису проектного менеджменту, можна описати “підсистеми” таким чином:
Спрощена організаційна підсистема або організаційна організація, яка використовується для формування команд проєктів на функціональну структуру. Отримана в результаті “матриця” організації відображає структуру формальних повноважень, відповідальність та звітності. Усе це спрямовано на призначення організаційного координатора для реалізації конкретних проектів. У такому організаційному контексті виникають два взаємодоповнюючих організаційних підрозділи: команда проекту та функціональні підрозділи.
Підсистема планування проєктів, яка займається вибором проєктів, визначенням цілей проєкту та формулюванням стратегії, за допомогою якої ці цілі досягатимуть. Плани проєкту визначають як цілі і засоби для успішної реалізації. План проєкту стосується того, як будуть розприділяти ресурси для підтримки проєкту.
Підсистема управління проєктами передбачає вибір стандартів виконання для графіку проєкту, бюджету та технічних показників. Ця підсистема розглядає інформаційний зворотний зв’язок для порівняння фактичного прогресу із запланованим прогресом та ініціювання необхідних коригувальних дій. Обґрунтування підсистеми управління побудоване на контролі за різними організаційними підрозділами, які виконують роботу над проєктом, щоб результати були вчасними та в межах бюджету. Інформаційна підсистема управління проєктами містить інформацію, необхідну для ефективного контролю над проєктами. Ця підсистема може носити неофіційний характер – складається з періодичних зустрічей з учасниками проєкту, які повідомляють інформацію про стан своєї проектної роботи, або формальної системи пошуку інформації, яка забезпечує часті «роздруківки» того, що відбувається. Ця підсистема дозволяє членам проектної групи приймати та реалізовувати рішення в управлінні проєктом.
Культурне оточення є підсистемою, в якій управління організацією практикується. Значну частину природи культурного оточення можна охарактеризувати в тому, як люди – соціальні групи – почуваються щодо того, як здійснюється управління проєктами в організації. Емоційні структури соціальних груп, їх сприйняття, ставлення, припущення, досвід, цінності – все це сприяє розвитку культурного оточення організації. Ця атмосфера впливає на те, як люди діють та реагують, як вони думають, почуваються та що вони говорять в організації, і все це в кінцевому підсумку визначає, що сприймається для соціально прийнятної поведінки в організації.
З соціологічної точки зору, культура розвивається із соціальних та інтелектуальних зразків у групі людей, що мають ступінь спільної мети, цілей, мови, звичаїв та традицій. У своєму організаційному контексті культурне середовище для управління проєктами стосується прояву соціального вираження в учасників, які займаються управлінням проєктів. У межах таких організацій формується культурна система, яка відображає певні поведінкові моделі, характерні для членів цієї організації. Організаційне товариство управління проектами складається з багатьох учасників різних організаційних ролей. Начальники, підлеглі, однолітки, однодумці – всі працюють разом, щоб довести проект до завершення. Культурна обстановка, яка в кінцевому рахунку виникає, залежить від того, як учасники відчувають себе та діють в організаційному середовищі.
Культурне середовище є важливою для культури проекктного менеджменту, в кінцевому рахунку визначає, що потрібно досягти і як це буде зроблено. Це середовище впливає на спосіб прийняття та впровадження рішень в матричній організації.
Стаття перекладена з PMI: Project Management Institute
Kommentare