НАССР є науково обґрунтованою системою аналізу ризиків, небезпечних факторів, контролю кризи, та завдяки цьому гарантує безпечність виготовленої продукції.
Якість надання послуг та самої продукції, уникнення небезпек для клієнтів та контроль усіх ланок від виробництва до споживання є важливим фактором в Україні, та обов’язковим у розвинених країнах. Деякі українські підприємства з 2017 років активно почали задумуватися над особистими НАССР лише на їхньому підприємстві. І не тільки, щоб бути конкурентоспроможним, але й відкрити нові можливості, а саме на світовому ринку, де потрібним є сертифікація стандарту ISO 22000, а НАССР є лише її складовою.
І з цих же поглядів українська влада вирішила внести зміни до Законодавства і зробити впровадження НАССР обов’язковим від 20 вересня 2019 року. Україна є досить сильним надавачем власних послуг на світовому ринку, тому такі заходи лише зміцнили її позиції.
Усі норми зазначені у цій системі перевіряються працівниками ДПССУ (Держпродспоживслужби України). На тих, хто відмовиться або не дотримується норм НАССР накладаються штраф та припинення виготовлення продукції та надання послуг.
Логіка HACCP побудована на оцінці можливих ризиків, побудованій на відстеженні та оцінці якості продукції на усіх її етапах. Організація мусить знати свою продукцію, з чого її виготовляють та склад цих компонентів, і розглядати чинники, які можуть нести загрозу для їхніх споживачів.
Для того, щоб мінімізувати ризики виготовлення небезпечних та неякісних продуктів, система розглядає ті галузі виробництва, які спрямовані на ресурси. Аби це відбувалося на відповідному рівні був прийнятий Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Основними функціями якого виступають:
встановлення правил та норм якості продуктів харчування для впевненості у дотриманні безпеки;
регулювання відносин між органами виконавчої влади, підприємствами на ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів.
Задокументували систему НАССР для того, щоб вона діяла не лише на папері, але й дійсно працювала, цей фактор є важливим. Саме тому і ввели обов’язковість контролю організацій органами державної влади, для регуляції та контролю, тому що система НАССР є не лише внутрішнім чинником ринкової політики. Правильність виробництва та належне забезпечення отримання якісного продукту споживачем сприяє підвищенню підприємства у таблиці конкурентів, а відповідно і збільшує кількість клієнтів, виробництво продукції та прибуток.
Впровадження НАССР не є обов’язковим для виробників первинної продукції, але беззаперечно має бути у закладах громадського харчування та установах, що мають послуги з харчування, наприклад школи, університети, кінотеатри та інші. Також в обов’язковому порядку впровадження системи поширюється на:
виробництва харчової продукції;
виробників сільськогосподарської сировини, що напряму пов’язана із харчовою промисловістю чи є надавачем, дистриб’ютором, постачальником їхніх послуг;
підприємства, що упаковують, фасують та зберігають харчову продукцію, в тому числі і готову.
Вимоги до кожного підприємця можуть дещо відрізнятися, в залежності від їхньої діяльності, але всі вони мають спільну мету. Окрім документального та наочного введення норм та правил порядку дотримання якості продукції, НАССР в Україні займається також аналізом небезпек, своєчасним виявленням кризи та її уникнення, моніторингом, оцінюванням ефективності підприємства для його подальшого розвитку.
Commentaires